Вибір сервера і переїзд

Виділений сервер чи VPS: що обрати бізнесу

Зміст статті

Стаття для керівника чи адміністратора, який вирішує, де розмістити облікову систему, віддалені робочі столи, файли або сайт. Прочитавши її, ви знатимете, чим виділений сервер відрізняється від VPS, на чому працюєте зараз і який тип сервера підходить для вашого навантаження.

Що це таке простими словами#

Виділений сервер — окремий фізичний комп’ютер у дата-центрі, який цілком орендує одна компанія. Усі ядра процесора, вся пам’ять і всі диски працюють лише на ваші задачі, а операційну систему встановлено безпосередньо на обладнання.

VPS (віртуальний приватний сервер; його ще називають VDS або віртуальною машиною) — частина фізичного сервера. На такому сервері працює гіпервізор — програма, що ділить процесор, пам’ять і диски між віртуальними машинами різних клієнтів. Ви маєте власну операційну систему з правами адміністратора, але обладнання під нею спільне.

Порівняння за сімома ознаками#

ОзнакаВиділений серверVPS
РесурсиФізичні ядра, пам’ять і диски цілком вашіЧастка спільного сервера: віртуальні ядра (vCPU), відведений обсяг пам’яті й диска
Передбачуваність процесора й дисківШвидкість однакова вдень і вночі: вона залежить лише від вашого навантаженняЗалежить від сусідів і від того, наскільки щільно провайдер заповнив сервер; у години пік швидкість може падати
ІзоляціяФізична: на сервері немає систем інших клієнтівЛогічна: межу між клієнтами тримає гіпервізор
Гнучкість і масштабуванняКонфігурацію обирають під час замовлення; щоб додати ресурсів, зазвичай беруть потужніший або ще один сервер і переносять даніТариф зазвичай змінюють за хвилини, часто з перезавантаженням; здебільшого є знімки стану та швидке клонування
Термін отриманняГодини або дні; ми видаємо сервер із наявності до 12 або до 72 годин після оплати, залежно від конфігураціїЗазвичай хвилини
Відповідальність за обладнанняОбладнання обслуговує дата-центр, але помітити несправність маєте ви: стежите за дисками й RAID і подаєте заявку на замінуОбладнання від вас приховане, за ним стежить провайдер; проте збій фізичного сервера зачіпає всі віртуальні машини на ньому
Кому підходитьПостійне навантаження, бази даних, облікові системи, багато користувачів RDP, власна віртуалізаціяНевеликі сайти, тестові середовища, короткі проєкти, сервіси з малим навантаженням

Що знадобиться для вибору#

  • Перелік систем, які треба розмістити: облікова система (BAS, M.E.Doc), віддалені робочі столи, файли, сайт, пошта.
  • Кількість людей, які працюють одночасно, і години найбільшого навантаження.
  • Розмір баз даних і файлів зараз та очікуване зростання за рік.
  • Доступ адміністратора до поточного сервера — щоб вимірювати, а не вгадувати.

Як обрати: п’ять кроків#

  1. З’ясуйте, на чому працюєте зараз. У Linux із systemd виконайте:

    systemd-detect-virt

    Відповідь none означає фізичний сервер; kvm, vmware, microsoft, xen тощо — віртуальну машину; lxc чи openvz — контейнер. У Windows Server відкрийте PowerShell і виконайте:

    Get-CimInstance -ClassName Win32_ComputerSystem | Select-Object Manufacturer, Model, HypervisorPresent

    У віртуальної машини в полі Model стоїть назва на кшталт Virtual Machine (Hyper-V), VMware Virtual Platform або VMware7,1, Standard PC (Q35 + ICH9, 2009) (QEMU/KVM) або назва, яку задав провайдер; у фізичного сервера — модель плати або самого сервера. Поле HypervisorPresent — лише допоміжна ознака: True буває й на фізичному сервері, де ввімкнено роль Hyper-V або безпеку на основі віртуалізації.

  2. Якщо це віртуальна машина з Linux, перевірте, чи заважають сусіди. У години найбільшого навантаження запустіть:

    vmstat 5 12

    Команда кожні п’ять секунд виводить рядок, усього дванадцять. Перший рядок показує середні значення від завантаження системи — пропустіть його. Стовпець st показує частку процесорного часу, яку гіпервізор забрав у вашої машини, wa — очікування дискового введення-виведення. Єдиного порога немає, але якщо st у робочі години постійно тримається на рівні кількох відсотків і вище, а люди скаржаться на «гальмування», причина, найімовірніше, у спільному обладнанні. У Windows вбудованого відповідника немає — орієнтуйтеся на час типової операції з наступного кроку.

  3. Запишіть, скільки ресурсів маєте і скільки використовуєте. У Linux:

    nproc
    free -h
    df -h

    Кількість логічних процесорів, пам’ять і зайняте місце на дисках — нижня межа для нового сервера. У Windows процесор і пам’ять видно в диспетчері завдань на вкладці «Продуктивність», а зайняте й вільне місце на дисках показує команда PowerShell Get-PSDrive -PSProvider FileSystem. Крім того, виміряйте час однієї важкої типової операції — проведення документів за місяць, формування великого звіту, створення резервної копії бази — уранці та в години пік. Ці числа знадобляться для порівняння після переїзду.

  4. Дайте відповіді на п’ять запитань.

    • Чи постійне навантаження: люди працюють із сервером щодня весь робочий день?
    • Чи є облікова база або інша база даних, де помітна кожна секунда очікування?
    • Чи працює на сервері через RDP одночасно більше ніж кілька людей?
    • Чи потрібні вам кілька окремих віртуальних машин під різні ролі?
    • Чи вимагає політика безпеки вашої компанії або замовника, щоб на обладнанні не було чужих систем?

    Два й більше «так» — вагомий аргумент на користь виділеного сервера. Усі «ні» — найімовірніше, вистачить VPS.

  5. Оберіть лінійку й конфігурацію. Як це зробити, описано в статті «Як обрати лінійку і конфігурацію сервера»; для облікових баз є окремий розрахунок — «Сервер під BAS на 5, 10, 20 і 50 користувачів».

Коли потрібен виділений сервер#

  • Постійне навантаження. Спільне обладнання вигідне, коли ресурси більшу частину часу простоюють. Якщо ж сервер зайнятий щодня весь робочий день, ділити його немає сенсу.
  • Облікові бази й бази даних. Обліковим системам на кшталт BAS насамперед важлива швидкість одного ядра, а не кількість ядер; базі даних потрібен швидкий диск із передбачуваною затримкою. На виділеному сервері ви знаєте модель процесора й тип дисків і ні з ким їх не ділите. Докладніше — у статті «Сервер під PostgreSQL і MS SQL Server».
  • Багато користувачів RDP. Кожен сеанс віддаленого робочого стола споживає пам’ять і процесорний час. Коли сеансів десятки, секундну затримку відчувають усі одразу.
  • Власний гіпервізор. Виділений сервер можна самостійно поділити на віртуальні машини: окремо база, окремо термінальний сервер, окремо тестове середовище. Це гнучкість VPS без сторонніх сусідів — див. «Proxmox VE на виділеному сервері».
  • Вимоги до ізоляції. Якщо внутрішня політика безпеки або домовленості із замовником вимагають, щоб дані не лежали на одному обладнанні з чужими системами, фізичний сервер цю вимогу виконує.

Коли вистачить VPS#

  • Невеликий сайт чи лендинг, допоміжний сервіс із малим навантаженням.
  • Тести. Перевірити оновлення, зібрати тестовий стенд, показати підрядникові — і вимкнути.
  • Короткі проєкти на кілька тижнів, коли важливо отримати сервер за хвилини й так само швидко від нього відмовитися.

Спільна ознака: навантаження мале або нерівномірне, а коротке сповільнення нікому не шкодить.

Що є в United Cloud#

Чесно: зараз ми надаємо лише виділені сервери. Віртуальні сервери — незабаром. Якщо для вашої задачі справді вистачить VPS, брати заради неї виділений сервер не обов’язково; для тестів і некритичних задач у нас є бюджетна лінійка Лайт.

До кожного виділеного сервера входять:

  • канал і трафік без тарифікації;
  • захист від DDoS мережевого рівня (L3/L4): вмикається автоматично, коли виявлено атаку, без доплат за її обсяг і тривалість. Атак на рівні застосунку (L7) він не фільтрує — див. «Захист від DDoS: що він фільтрує, а що ні»;
  • сервер цілком у вашому розпорядженні.

На основних лінійках до цього додаються приватна мережа між серверами, зокрема між країнами, і місце для резервних копій на окремому сховищі — 500 ГБ, точний обсяг указано в картці сервера. У лінійці Лайт приватної мережі, місця для резервних копій і віддаленої консолі немає, тому для робочих систем радимо Стандарт або Бізнес.

Що залишається на вас#

  • Адміністрування операційної системи: оновлення, користувачі, мережевий екран, налаштування служб. З чого почати — у статтях про першу годину на Linux і Windows Server.
  • Резервні копії. На основних лінійках місце для них є, але копіювання не автоматичне: розклад і перевірку відновлення налаштовуєте ви. Схема — у статті «Правило 3-2-1».
  • Нагляд за дисками й RAID. Несправне обладнання замінюють у дата-центрі за заявкою через підтримку, але помітити, що диск випав із масиву, маєте ви — див. «Як перевірити програмний RAID і здоров’я дисків».

Особистого кабінету й панелі керування в нас поки немає. Перезавантажити сервер через живлення, перевстановити операційну систему чи отримати віддалену консоль можна за зверненням до підтримки: телефон +38 044 206 08 08, пошта info@united.net.ua. Технічна підтримка працює цілодобово. Ліцензії на програмне забезпечення в цій статті не розглядаємо.

Як перевірити результат#

  1. systemd-detect-virt відповідає none, а в Windows поле Model показує реальне обладнання. Якщо ви встановили власний гіпервізор, перевіряйте на ньому, а не всередині віртуальної машини.
  2. Процесор і диски збігаються з конфігурацією з каталогу:

    lscpu
    lsblk -d -o NAME,SIZE,ROTA,MODEL

    У стовпці ROTA значення 0 означає SSD або NVMe, 1 — жорсткий диск. Якщо диски під’єднано через апаратний RAID-контролер, команда показує логічний том, а не самі диски.

  3. У виводі vmstat 5 12 стовпець st дорівнює нулю за будь-якого навантаження.
  4. Важка операція, час якої ви виміряли на третьому кроці, виконується не повільніше, ніж раніше, і однаково вранці та в години пік. Час відгуку з офісу перевірте за статтею «Як виміряти час відгуку і трасу до сервера».

Типові помилки#

  • Порівнювати лише кількість ядер і гігабайтів. Віртуальне ядро — це зазвичай потік спільного процесора, а не фізичне ядро: 8 vCPU на VPS і 8 ядер виділеного сервера — різні речі. Дивіться на модель процесора й тип дисків.
  • Вважати, що виділений сервер сам собою відмовостійкий. Один сервер — одна точка відмови. Критичним системам потрібні резервні копії та другий сервер в іншій країні: «Резервний майданчик: три схеми і що перевіряти».
  • Плутати RAID із резервною копією. Дзеркало рятує, коли диск виходить із ладу, але не від помилково видаленої бази чи програми-шифрувальника.
  • Обирати за назвою, а не за вимірюваннями. Якщо st на поточному VPS нульовий, а система все одно повільна, причина може бути в налаштуваннях бази чи нестачі пам’яті — переїзд на виділений сервер сам її не усуне.

Що далі#